Ведуча (слайд 1)Лариса Петрівна Косач-Квітка. Леся Українка. Наша окраса і гордість. Квітка Ломикамінь. Дочка Прометея. Одержима. Волинська Мавка. Донька княжої Волині. Дивоцвіт України. Перша українська феміністка. Мавка української поезії. Блакитна троянда.  Лілея. Саламандра. Зея. Велика мрійниця.  І просто наша Леся. Нашій Лесі Українці і присвячуне засідання мистецької кавярні-гравікон, яке починається імпресією «У Лесі Українки гостини дарують щастя незабутні хвилини»(слайд 2).

За вікном завершення зими. Ось у таку пору, 150 років назад, 25 лютого 1871р. у дворянина Петра Косача та його дружини Ольги Драгоманової (письменниці Олени Пчілки) народилася друга дитина після сина Михайла— дівчинка. Сталося це у древньому місті Новограді-Волинському. За 10 днів дитя було охрещене. Дівчинці дали грецьке ім'я —Лариса, що в перекладі означає «чайка». Сімя Косачів була заможньою. Навколо садиби у с. Колодяжному було їхньої 500 гектарів землі, немало наймитів. Діти ні в чому собі не відмовляли. Улюбленою іграшкою Лесі була лялька у черевичках зі справжнього золота. Але діти росли не горді. Тягнулися до простих. Гралися з ними (слайд 3). Перегляньмо відео-презентацію «Відоме і невідоме про Лесю Українку».